Рекомендації для батьків:
“Домашнє насильство під час війни: як його зупинити”
Відповідно до статті 1. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
домашнє насильство– діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального,психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали)однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії – жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.
Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти – не варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають й на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.
Дитина – свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства.
Згідно законодавства України за вчинення домашнього насильства передбачена відповідальність
Так, стаття 173² Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає собою накладення штрафу від 10 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 7 діб.
Стаття 126¹ Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин,або арештом на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5років, або позбавлення волі на строк до 2 років.
Якщо Ви стали жертвою домашнього насильства або ж знаєте про факт вчинення насильства за ознакою статті необхідно звернутися:
до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей;
до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги0 800-213-103;
до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або116-123 (короткий номер з мобільного)